Землі (За повістю О Кобилянської “Земля“)
Гражданская лирика / Читателей: 16Инфо
В житті багато суперечок,
На грам не менше тут проблем.
Весь час щось ділять, щось шукають,
Людські життя цькують огнем.
Сьогодні - брат, а завтра - вбивця,
Немає правди на шляху.
О, Земле, глянь, ти подивися,
Тут скільки жорсткості й страху.
Весь добрий люд тікає рано,
Бо пекло тут, а рай... нема.
І буде ще проблем багато:
Не всохла в землю кров людська.
Це кров, що пролилась за працю
Михайла - брата, скотаря.
Бо тільки він не знав ледащо,
Життя для нього - це Земля.
Я пам’ятаю мов сьогодні,
Ці ніжні та тонкі вуста,
Які плекали Великодні
Та гріли зорлоті жита.
Немає правди на цім світі,
Земля - то кара за життя.
Скажу слова журбою криті:
Сава - вбивця власного буття.
© Котёнок, 04/03/2018. Свидетельство о публикации: 10050-158354/040318
Метки: Страдания
Комментарии (2)
Приємний вірш, але не закінчений.Треба б якісь узагальнення по темі твору «Земля» О. Кобилянської. Отака картинка навіває на прості думки про просте трудове людське щастя на землі.Про кохання і про дітей-квіти людського життя. Про чесн зароблений хліб, а не хвальбу новими ядерними ракетами, що можуть все ЖИТТЯ знищити! І декому такі похвальби подобаються, вони наче би мріють- коли ж вони злетять і впадуть ЛЮДЯМ на голови! Це- жах, що Є такі люди. Почитайте вірш «Русские идут» і прочитайте обговорення по темі того вірша. ПОЕТ-не той, що Землю мріє зітерти в порох, і — дітей… ПОЕТ-це той що серцем МЛІЄ
за щастя МИРУ кожен день!!!
Ивашина Виталий, дякую за пораду