Чарівна зима

Лирика / Читателей: 24

Инфо

Кому скажи, то не повірить,
Але колись таке було-
Зима на дворі стугоніла,
Неначе все життя мело.

Накрила ковдрою пухкою
Все навкруги-сади, луги.
Та не минула столроною
Лани й посіяні хліби.

І кожен вечір у санчатах
На трійці білих скакунів
По небокраю, хмарах, хатах
Розшукувала відблиск снів.

Шматочки срібла, аметисту
З небес спускались навкруги.
Вдягала верби у намисто
І шила шапки для дубів.

Кому скажи, то не повірить-
У діамантовім манто
Із рукавів казками віє-
Цього не бачив ще ніхто.

Дріма земля, дерева, хати-
Чарівна ніч, казкові сни-
Зима укутала, як мати,
Все навкруги, аж до весни.