Спогади

Стихи о любви / Читателей: 14

Инфо

Це сталось якось непомітно:
Твоїх очей магічний сполох,
Ледь – ледь відчутний запах квітів
В твоїх руках – таких бузкових!

Перемішались раптом барви
У небі кольору смеркання,
Лише зірки по нім блукали
Несамовито до світання…

Це сталося якогось року…
Крізь пелену шляхів і стежок
В твоїх очах шукала сховку,
Натомість же знайшла безмежжя…

Ми якось раптом опинились
В полоні осені німої,
У вирі листя захопившись
Панно принади-супокою.

Твоїх очей бузкова ніжність –
Мазки пензля легкі, непевні
На павутинні бездоріжжя,
Що днями я плела ретельно,

Щоб тінь твою спіймати в сіті,
Й вплести навічно у волосся
В краю калинового цвіту,
Де завжди ти…де завжди осінь…(с