Молюсь і вірую

Гражданская лирика / Читателей: 11

Инфо

Настане час щасливий неодмінно             
і на вітцівській, зраненій землі,               
ні в Київграді, ні у хаті–ґміні,
не буде зайд, зомбованих в Кремлі!

А будуть ті, кому дорожче Волі,
окрім дітей, нічого більш нема!
І хто б не був в родиннім нашім колі,
не буде знати:  де та Колима.

Не будуть банди нарід грабувати!
Все награбоване повернеться назад,
бо є Господь і Непорочна Мати,
і ми вернемось у Едемський сад!

Всі будемО на цій землі братами.
Тупих царів не буде й королів…
Молюсь і вірую: така пора настане
і буде мир і в місті, і в селі!

    2008 р.