Передвесінні клопоти
Гражданская лирика / Читателей: 2
Инфо

Закапало. Бурульки плачуть гірко.
Час парування в голубів настав.
А ще ж зима. Обледенілу гірку
туман від діток  в сивині сховав.

На підвіконні гріється кицуня,
і лиже шубку. Шубка не нова…
Чує весну чистюля і красуня –
скоро жених покличе під дрова…

А на тополях гнізда обживають
сварливі галки. Рейдери й там є.
Своє птахи пильнують й захищають,
крильми ґазда чужинця вправно б’є.

Ось так би нам боротися за волю,
за рідне все, що краде чужина.
Не забуваймо – земля чорна в полі,
бо кров’ю предків зрошена вона.

  2021 р.

© Cынсела, 23.02.2021. Свидетельство о публикации: 10050-181843/230221

Комментарии (0)

Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...