Я і старість

Стихи о любви / Читателей: 5

Инфо

Все рідше й рідше в дзеркало дивлюсь     
Хіба приємно бачити потвору?                   
Пасує старість не мені – комусь…
Я, у думках, перевертаю гори.

В думках, беру від Господа красу
на дужі руки, та не, як коханку,
через вогні трояндові несу
на золотаві вуглики рум’янку…

І ось цей рай, сотворений в мені,
належить нам – в минулому щасливім…
Дивлюсь, а очі в дзеркалі сумні,
думок не видно. Знову дні зрадливі.

  2019 р.