https://pibig.info/uploads/posts/2022-11/1668568505_17-pibig-info-p-chelovek-ten-pinterest-17.jpg
Про тінь.
Читателей: 69Инфо
Запалюєш свічку опівночі. Світло блима.
Раптово з’являється обрис перед очима.
Ця тінь виринає із темряви, майже з пекла.
Гнучка, спокушаюча, навіть приємно-тепла,
Пливе по стіні, як господарка – дух споруди,
Що ледве помітно повітря вбирає в груди.
Із відстані, навіть, її відчуваєш дотик,
Звикаєш, кайфуєш. Вона – наче той наркотик –
Заповнює вщент, викликаючи ейфорію.
Мій спротив даремний.
Тому я про неї мрію.
© Kollega, 13.04.2024. Свидетельство о публикации: 10050-197579/130424
Метки: Люблю тебя, Страсть
Комментарии (8) Автор может удалять отзывы
Сподобалось. ДЯкую
Улюблена моя далеко,
Куди б не йшов,,
Сідаю до компютера,
вона зi мною — тiнь.
Вона мене турбує,
Від голови до ніг,
Повторюю її імя,
Кожну мить
Дуже дякую за вiрш
МИЛАДА, на здоровя. Дякую й вам.
Катрина Олен, дуже дякую навзаєм.
Приємно читається. Ритм вдало вибрано.
Можливо, доречним було б тире перед «дух споруди», бо з комою звучить як гетероморфний перелік. А тире на мій погляд надало б сенсової акцентованості.
Alison, Дякую. Теж міркував про тире, але шось трохи постіснююсь великої їх кількості, бо ліплю де заманеться).
Гаразд. Прислухаюсь до поради красуні, яку маю за авторитета.
ты становишься философфски зависим