Назавжди

Українські / Стихи о любви / Читателей: 22

Инфо

Я не жебрак - в простягнуті долоні
Мені надію марну не клади.
Я майже полюбив своє безсоння.
Я хочу з ним лишитись назавжди.

Бо хто ми є? Каліфи на годину.
Одна лиш мить від щастя до біди.
Я мовчки посміхнусь тобі у спину -
Ти не залишишся назавжди - то ж іди.

Прощання мить. Обіймів ніжний потиск.
І вітер вже замів твої сліди.
Я майже полюбив свою самотність.
Я з нею, мабуть, лишусь назавжди.