Теперішнє
Читателей: 18
Инфо

Між тим, що було, - і тим, що буде,
Немає слова – одна лиш тиша.
Її вбивають салюти й бунти.
Гризуть їй горло церковні миші.

Між тим, що було, - і тим, що буде,
Немає часу – один лиш простір.
Ти йдеш по ньому, як принц до Будди,
І бачиш зорі. І сієш просо.

Немає суті. Немає смислу.
Немає цілі – лише безглуздя.
У гирло Стіксу прямує Вісла
З полтавським Богом у білій блузці.

Між тим, що було, - і тим, що буде,
Немає смерті – одна Субота,
Коли Ісуса у мертві груди
Цілує сонце крізь стінки гроту.

І всі чекають Потопу, й Суду,
І того дядьку, що зробить човен…

Між тим, що було, - і тим, що буде,
Окрім дефісу, - нема нічого.

30 квітня 2015 р.

© Евгения Бильченко, 02/05/2015. Свидетельство о публикации: 10050-111679/020515

Комментарии (2)

Загрузка, подождите!
1
VINTOREZ02/05/15 21:25
Ответить

 

Немає суті. Немає смислу.

Тут знову боги, в сміттєвій купі.

Як що про віршик сказати стисло,

То баламуття  води у ступі.

2
miminimi02/05/15 23:16
Ответить
А мне нравится. Ну правд. Вот это особ «Між тим, що було, — і тим, що буде,
Немає часу – один лиш простір.
Ти йдеш по ньому, як принц до Будди,
І бачиш зорі. І сієш просо.»
Загрузка, подождите!
Добавить комментарий

Подождите, комментарий добавляется...