Хатина Баби-Яги

Стихи на других языках / Читателей: 2

Инфо

У тіні стрункої вишні -
Синя форма, жовтий кант -
Спочивав Рябко, дільничний
Поліцейський лейтенант.
З кобурою, при чоботях,
Ніс сопе, неначе потяг,
Очі - жовтий молочай,
Він сьорбав гарячий чай.

Раптом вихор по гостинцю,
Вітром курява ляга.
Пес Рябко підвів очиці:
- Це летить Баба-Яга!
Підтягнувся, зорить браво:
- То які, бабусю, справи?
Я готовий слухать вас!..
Почала Яга розказ:

- На мені те окошилось,
Що ловила зранку гав!
Доки в ліс я відлучилась,
Хтось хатинку в мене вкрав!
Боже мій, мою хатинку
Я любила, як дитинку.
Щодень лапи мила їй...
Знать би, хто отой злодій!

Я б йому такого джосу!!..
Лейтенант одвітив: ..Гав,
А скажіть мені, бабусю,
Хто Телесика був вкрав?
Це кого, бабусю мила,
Ми відділенням ловили
По болоту, мокрі, злі,
Аж поки не відняли
Ту дитину? Ясна суть -
Ви крадете - в вас крадуть!

Тре Яга очата сині:
- Ой,накликала біду!
Обіцяю, що віднині
Більш нічого не вкраду!
Лиш прошу: допоможіте,
Злодіяку ізв’яжіте.
Де без хатки маю жить,
Чи в барлозі, як Ведмідь?

Пес пита: ,,А слід там видно?“
- Не лишила хатка сліду!
Не залишив і злодій
Хоч один слідочок свій.
Десь безслідно хатка ділась:
Чи під землю провалилась,
Чи злетіла в небеса...
Отакі-то чудеса!

Пес подумав: ,,Зараз вдвох
Разом, бабцю, скажем: ,,Ох!“

Тільки-но сказали: ,,Ох!“,
Як в підземне впали царство,
Де старий царює Ох -
Бух на плац перед палацом!
Глип, а на плацу до тину
Ланцем припнута хатина
За одну із лап стоїть,
Сліз струмок з вікна біжить.

Баба в крик, знімає ланця.
Пес: ,,Гав-гав! Де злодій Ох?“
Ох з’явився, як зродився:
- Що тут робите удвох?
Ви на хату цю не ласьтесь,
Це моя приватна власність!
Не віддам хатини вам.
Геть! Бо звірам вас віддам!

Пес із пащі ні мур-мур,
Відкриває кобуру,
З неї (в казці все буває!)
Джин Хоттабич вилітає:
- Лейтенанте, все я чув.
Ох закони призабув!
За покражу злісну хати
Ти дозволь його зв’язати
Та в катрагу закарцупить.
Хай в’язничну сьорба зупу
Зі грибами пшінну прісну
Тричі в день так років триста!

Ох змоливсь: ,,Рятуйте! Gnade!
Я відбутись штрафом радий!
Дам вам срібних гривень сім,
Два книші на молоці,
Бабі за моральний збиток
Дам медову пишну збитню,
Лиш в катрагу не садіть!
Чи зумів вам догодить?

Пес одвітив ствердно: ,,Гав,
Та дивись, щоб більш не крав!“

Повернулися до гаю.
У Рябка Яга питає:
- Як, скажи, ти зрозумів,
Що у Оха був мій дім?
Пес: ,,Це зразу було видно.
Не лишила хатка сліду,
То ж її не волокли,
Не штовхали чи тягли.
Як зняли б її у небо,
Всяк це б бачив, думать треба.
Взять під землю міг лиш Ох
Хату в свій підземний льох!..
А тепер біжіть у хату,
Втому чаєм розганяти,
І звертайтесь, як се-те:
З нами не пропадете!