МамІ
Читателей: 7
Инфо

До тебе я приходжу кожен раз, коли шукаю я притулок від утоми
До тебе я приходжу кожен раз, коли на серці виє заметіль.
Всі за і проти просто невагомі
Всі за і проти – просто заметіль.
І ти спокійно відчиняєш двері і я заходжу в казку наяву,
На стінах вишиті картини, картини із дитинства мойого.
Не знаю я чи плакать чи сміятись.
Не знаю я, бо ти одна свята
Я якось тужно посміхаюся,
Ріднесенька, лебідочко моя.
Я знаю важко нам з тобою буває,
І часто я буваю неправа,
Та ти мене за все, за все прощаєш,
Даєш путівку у нове життя.
Ти крила – янгола розкрила наді мною
Біду відводиш ти крилом своїм,
і я така тендітна лиш з тобою
під поглядом суровим і рідним.
Ти як Чумацький шлях, яким я йду до неба,
Ти, як маяк у бурі сірих днів,
І слів палких тобі не треба,
Не треба знаю я і знаєш ти.
Бо я люблю тебе, моя рідненька мамо,
Бо слів таких як треба не знайду,
Я знаю, може, цього занадто мало
Та знай від тебе я нікуди не піду

© Надежда Ковальчук, 25.07.2012. Свидетельство о публикации: 10050-44567/250712

Комментарии (0)

Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...