Хто є хто ?

Гражданская лирика / Читателей: 2

Инфо

Бажаю любі приглянутись
До тих хто поруч з вами є -
Добродій хто і хто людина,
І хто все знає лиш своє.
***
Є люди щирі, добродушні,
Душа прозора, мов кришталь 
Добром сповняють завжди інших
Щоб рухатись разом у даль

Ці люди з щирою душею,
Ласкава посмішка, приємна на щоках,
Такі наділять радістю своєю
І добротою справ, не тільки на вустах

Себе, звичайно, не жаліють
Заради того щоб було
Життя прекрасне і не тільки в мрії,
А щоб навкруг зростало і цвіло.

Цвіло і дома, на роботі,
Серед колег, товаришів,
Ці люди завжди, знаю, у турботі
Піклуються щоб хто кого бува не з’їв.

Турбуються про себе, інших,
Планують завжди щось нове,
І дружбу цінять вірно, втішно
Та не кусають за живе

Швидкі, бадьорі і проворні -
Бажають вникнути у все,
Ім до вподоби все просторне
І мрія та, що в даль несе

Усміхнені, веселі, голосисті,
І з добрим задумом своїм
Та серцем щирим, променистим
Гарячим, радісним, живим

Багаті тонкі і пузаті
Широкі плечі та діла,       
І є такі, в яких слова крилаті
Бо мислить добре голова.

Пихаті, злісні і щокаті,
І бідні, радісні, сумні
Та є занадто ще й завзяті,
Є тихі, надчто голосні.

Трудяги, що працюють з ранку,
Сплюхи, що мріють спати день,
Та є й такі, що очі не змикають аж до ранку,
І Богу моляться щодень

Є мудрі, що будують нове
І возвеличують земне
Але й такі, що творять горе 
Бо мають серце кам’яне.

Як до стіни якщо їм скажеш
Що щось не так чи щось почуть
Але як салом їм помажеш
Одразу ж тут таки прийдуть.

Такий  народ не для прогресу
В них зовсім інший сенс життя -
Бездушність, вбивство стиль оцесу
Без божого, людського каяття

Похмурі, строгі, черстві, дикі
Байдужість в них -  звичайна річ,
Від них почуєш лайки, крики
Для них однаково що день що ніч

Буває з жиру їм не спиться
Коли в сусіда понад все
Чекають все подачок з інших
І хто та що даремно принесе

Чому вірша пишу спитаєш? -
Щоб знати, хто є хто,
Це друг чи пан, чи ворога ти маєш,
Людина, нелюд чи ніхто.
  ©Osnovbor 12 листопада 2008