Ніч у місті (с переводом)

О том,что сердцу дорого... / Городская лирика / Читателей: 31

Инфо

Ніч  сріблястим дощем  наче вкрила  наш стомлений двір.
І навшпиньки прийшла в моє місто безжурність і тиша.
Поступово ми  гасимо світло у вікнах квартир.
Тільки вітер не спить, він читає об’яви, афіші.

Заглядає до тих, хто кватирку забув зачинить,
Ніжно  дівчині  гладить її незаплетені  коси
Та  шепоче годиннику,  щоб не злякав він цю мить,
Дарить злагоду й мир, цей завжди безтурботний філософ.

Місто спить,  переживши  ізнову  турботливий день
(на замін піклуванням приходить завжди відпочинок).
Наступають  часи таємничих безмовних пісень
Та нечитаних досі  ніким потойбічних  сторінок.

Я, відсунувши штори,  на світло дивлюсь  ліхтарів
І неначе чекаю в  беззіркову  ніч одкровення.
Дуже  хочеться щоб  літом бабиним жовтень  зігрів
Моє  місто, мій спокій, кохання  моє і натхнення…



Вот перевод-вариант на русском:

Серебристым дождем ночь покрыла наш дремлющий двор,
И на цыпочках в город зашла с тишиной беззаботность.
Гасим свет постепенно в окошках квартир и контор,
Только ветер не спит, у афиш ходит он  благородно.

Если форточку кто-то случайно забыл запереть,
Непременно к ним в гости (а всё ли на месте?) заглянет.
Он погладит косички, попросит часы  не шуметь,
Он добряк и философ, хотя иногда хулиганит.

Город, выдохнув,  спит, пережив очень хлопотный  день
(ведь на смену заботам  приходит всегда передышка).
В это время исполненных песен мотив сокровен,
Сокровен и сюжет нереальных таинственных  книжек.

Отодвинув гардины, смотрю я на  свет  фонарей
И как будто бы жду я в беззвездную ночь откровенье.
Долгожданный  октябрь бабьим летом  согрел бы быстрей
Город мой, мои чувства и мир, и мое вдохновенье...