Чекання

Философская лирика / Читателей: 27

Инфо

Ще день, ще вечір, ще хвилину…
В чеканні мріями живу:
ось–ось знайду чудо–перлину,
а може й золоту жилу.

Втрачаю силу – землю рию,
копирсаюсь в річковім дні…
Я ще шукаю мої мрії
в залізі, у вогні, в зерні.

Шукаю і тяжіють руки,
вже й серце з ритмом не в ладу.
А не знайду? Знайдуть онуки –
хтось своє щастя, хтось біду.

Усе людське життя – чекання:
в дитинстві юності і сил,
а потім зрілості, кохання,
невидимих для злетів крил…

А запитайте: «Що шукали?»
У відповідь: «Себе в собі!
І не знайшли, а часу мало –
роки згоріли в боротьбі».

Здавалась близькою удача,
якби не кляті вороги.
Зрадіють зайди. Хтось заплаче –
ми не безсмертні, як Боги.

  1987 р.