Жінкам про жінку
Стихи о любви / Читателей: 43
Инфо

Потрудилась і втомилась –
справ завжди багато.
«Лиш для праці народилась?» –
запитати б в тата, –
А коли відпочивати?»
Завтра відпочину?
Неможливо! Справ багато.
Не розігну спину,
бо хлопам повну макітру
вареників треба.
Піт з чола рукавом витру,
розізлюсь на себе,
бо не вмію без роботи
вік свій коротати.
Мої клопоти на кухні –
для  родини свято.

  2021 р.

      Не Казанова

Старію я і Казанови «слава»
потрібна, наче гойдалка свині.
Але живу, тому не маю права
сказати милій: «Спи і гарних снів!»

Не вибираю ліжко це чи трави –
вперто не чую звичне: «Ні! Ні! Ні...“
Жадану закохати одна справа,
а треба вжитись всім єством у ній!

Ні! Це не вирок, а здійснення мрії.
В цю мить бажання діляться навпіл,
в цю мить і душі в хвилях ейфорії –
границі стерті між тремтячих тіл…

Старію я, а наче юнак знову,
живу надіями і Господа молю:
«Дай, Боже, сили і мені, і слову
віддати щастя тій, кого люблю!»

  2021 р.

© Cынсела, 19.12.2021. Свидетельство о публикации: 10050-186239/191221

Комментарии (0)

Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...