Камені осуду
Стихи о любви / Читателей: 29Инфо
КАМЕНІ ОСУДУ
Я знав: мене не обмине
Твій погляд–куля, повний зваби
і щось чарующе й земне
мене заманить в пекло зради.
Я знав, пручався, а в душі
давно вже, наче раб, скорився,
не зупинився на межі
і за межею не спинився…
Палахкотіла в мені кров
і Ти вогню цього хотіла…
Спокуси не переборов.
Така ось правда чорно–біла.
Пройшли екватор…Я мовчав,
в думках питав себе: «Навіщо?»
А Ти манила, мов свіча
у темну ніч, красива, грішна…
Я знав: покара жде мене
і, хоч любов не знає тління,
щастя, раптово, обмине,
Тебе не обмине каміння…
1998 р.
© Cынсела, 16.02.2021. Свидетельство о публикации: 10050-181731/160221
Комментарии (0)