Камінь в душу
Стихи о любви / Читателей: 52
Инфо

Якщо мене, Ви пані, не любили,         
то камінь гніву мимо пролетів.             
Я звик до зрад. Ви душу не убили.
Я не шукаю оправдання слів,
бо я не той, у кого Ви жбурнули
усю зневагу, може й свою лють…
Як Ви могли? Невже Ви все забули?
А як мені себе собі вернуть? 

Як маю я очистити від бруду
свою любов безвинну, її суть?
Ні – ні! Не цю – ту добру не забуду.
Та пані вмерла? Її вбила лють.
І сам диявол камінь вложив в руку
цій іншій пані, що мені чужа.
Війна прийшла і принесла розлуку,
і пролягла між душами межа.

Я звик до зрад, та є ще воля й сила
іти до мрії стежкою добра.
Воскресне та, яка мене любила,
а ця, чужа, хай зникне, як мара!

  2023 р.

© Cынсела, 12.05.2023. Свидетельство о публикации: 10050-193656/120523

Комментарии (0)

Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...