Люди – не боги
Религиозная лирика / Читателей: 47
Инфо

Коли у нас все добре на роботі, вдома
є хліб, вода, є паска і на Різдво кутя,
коли біди не знаю, не спасаюсь бромом,
тоді я Богу вдячний і за важке життя. 

Але життя не тільки радість, сонце, квіти –
є епідемії, війна, є вічні вороги
і на очах батьків вмирають рідні діти,
вмирає з ними віра… Ми люди – не боги.

Мабуть цей гріх важкий, останній, непростимий.
Дітей не повернути, не вирватись з оков
образи і біди душі моїй ранимій… 
А я так вірив, Отче, у неземну любов.

  2021 р.

© Cынсела, 25.03.2021. Свидетельство о публикации: 10050-182377/250321

Комментарии (0)

Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...