Люди – не боги
Религиозная лирика / Читателей: 47Инфо
Коли у нас все добре на роботі, вдома
є хліб, вода, є паска і на Різдво кутя,
коли біди не знаю, не спасаюсь бромом,
тоді я Богу вдячний і за важке життя.
Але життя не тільки радість, сонце, квіти –
є епідемії, війна, є вічні вороги
і на очах батьків вмирають рідні діти,
вмирає з ними віра… Ми люди – не боги.
Мабуть цей гріх важкий, останній, непростимий.
Дітей не повернути, не вирватись з оков
образи і біди душі моїй ранимій…
А я так вірив, Отче, у неземну любов.
2021 р.
© Cынсела, 25.03.2021. Свидетельство о публикации: 10050-182377/250321


Комментарии (0)