Метаморфози долі

Гражданская лирика / Читателей: 50

Инфо

Якби сказав хтось: «Там, за океаном,
ти із китайцями ловитимеш карпів,
у неспекотний, австралійський ранок…»
Я не повірив би. Я цього не хотів,
не мріяв навіть. Не для перелетів,
уже в такі літа, ще й гостеві аптек.
Рибалив я на Стрипі й на Сереті,
знав, де є рижики під вітами смерек.

І ось, я йду доріжкою вздовж пляжів,
а вітерець південний, з Антарктиди гість
табун штовхає на старі вже баржі
і сивогриві хвилі демонструють злість,
а суднам в кайф: хитаючись дрімають –
вже віддихають, загрузлі у піски.
Баклани, мов хрести, тут часто обсихають
і не лякають їх прохожі й рибаки.

Уже два роки у гостях, як вдома,
навіть мені +30  не такі й страшні.
Я не зловлю, бо тут немає, сома,
але і тут, як вдома – хмари комашні.
Проте, народ – усміхнений, привітний:
усі мені «good luck!»* бажають від душі.
А вдома холод і в завалах діти…
В народу горе – казнокрадам бариші.

                «good luck!» – гуд лаг (англ.) успіху!
  2024 р.