Наодинці з музою

Гражданская лирика / Читателей: 33

Инфо

Моя подяка, Музо мила,
за те, що спати не даєш
і не шкодуєш, даєш крила,
і за поета визнаєш.

А я який поет, богине?
Я у гріхах, як у боргах.
Любов в мені, як магма стигне.
Полки надій зазнали крах…

Не легко зізнаватись щиро:
«Не вартий я щедрот Твоїх.
Іди, богине мила, з миром –
із молодим солодший гріх».

Я щирість, Музо, не забуду –
Твоя любов в моїх рядках.
Кохання наше хтось осудить,
але вона була палка!

  2021 р.