Поетам хочеться літати

Философская лирика / Читателей: 40

Инфо

Дівча озброїлось пером
і думкою злітає вгору,
невміло пробує крилом
хмарин невидиму опору –
літати проситься душа,
пронизує хмарини сміло…
А на землі гніде лоша
до мами притулилось тілом
і в думці також тягне віз…
Лоша не прагне політати,
по бездоріжжю, з поля в ліс,
мале спішить дорослим стати.

Милується гнідим дівча
смішним, веселим, безтурботним.
Хмарка торкнулася плеча,
як вранішній туман, холодна.
Як змійка, з висоти ріка…
На землю повернулась юнка –
перо торкнулося листка
і новим віршем  стала думка.

  1998 р.