Портрет лицеміра

Гражданская лирика / Читателей: 27

Инфо

Загляньте в очі – раба покора
«червоним», «білим»… Не грає ролі,
лиш би вмістила своя комора
усе, що вивіз з чужого поля.

Своєї зради не бачить вперто.
Світлини діда сховав у стайні.
Ні! Він готовий колись померти,
за Україну, але останнім.

При владі злодій! Йому байдуже.
Глухий – не чує, як ненька стогне.
Як вірний псина, бандитам служить,
і як безпородний, до часу здохне. 

  1994 р.