Шило на мило
Гражданская лирика / Читателей: 28Инфо
Як легко обманутися мені
і не відчути у вині отрути.
Мабуть, у світі ми такі одні:
не вчать нас зрада Юди і облуди.
Ми надто добрі. Вішатимуть нас,
свої візьмем на страту шнур і мило.
Йдемо по кругу. Владу й на цей раз
ми поміняли, як «шило на мило».
Був підлий й хитрий злодій і брехун,
віддали владу шоумену «Вові».
Занюхав здобич пітерський «Шатун»*
і захлинається земля наша від крові.
А що вони, ті хто вбиває тих,
хто хоче нині Гетьманом обрати,
не злодія чи клоуна з чужих,
а УКРАЇНЦЯ – нам по крові брата?
Вони – що в нас, те саме у кремлі:
це геніальні брехуни й бандити.
Всім хочеться родючої землі,
щоб феодали могли гарно жити.
Учителю любові і добра,
навчи, Ісусе, як в цім світі жити?
Співаємо: «не вмерла»? Вже вмира…
із кожним українцем в бою вбитим.
шатун* – (рос.) ведмідь, який не спить взимку.
2024 р.
Комментарии (0)