Вісімдесята осінь

Пейзажная лирика / Читателей: 55

Инфо

В мене вже вісімдесята
і така красива,
якщо дивитися із хати
на осінню зливу.

У осені та же доля,
що і в українок –
щедро все роздала з поля.
Беріть за безцінок:
фрукти із садів й горішки,
із лісів грибочки.
Капустин чекають діжки,
в бутлях – огірочки…
Вже і млин роботу має.
Всім, всім догодила.
Поет осінь вихваляє,
бо красива й мила.
Поки вина пили гості,
газди і газдині,
не помітили, а осінь –
гола вже богиня…
Плаття золоті, барвисті,
зникли, як в тумані.
Заховалась осінь в листі –
найбідніша пані.
Стидно їй, та не горює –
прийде царювати,
після літа, запанує,
щоб все нам роздати.
 
  2023 р