Вцюмить…
Стихи о любви / Читателей: 35Инфо
Старію я і Казанови «слава»
потрібна, наче гойдалка свині.
Але живу, тому не маю права
сказати милій: «Спи і гарних снів!»
Не вибираю ліжко це чи трави –
не чую впертий звичне: « Ні! Ні! Ні…»
Жадану закохати добра справа
і розчинитись всім єством у ній!
Ні! Це не вирок, а здійснення мрії,
в цю мить бажання діляться навпіл,
душі в цю мить у хвилях ейфорії –
границі стерті між тремтячих тіл…
Старію я, а наче в житті знову
живу надіями і Господа молю:
«Дай, Боже, сили і мені, і слову
віддати щастя тій, кого люблю!»
2021 р.
© Cынсела, 24.10.2021. Свидетельство о публикации: 10050-185416/241021
Комментарии (0)