Вцюмить…
Стихи о любви / Читателей: 35
Инфо

Старію я і Казанови «слава»                 
потрібна, наче гойдалка свині.             
Але живу, тому не маю права
сказати милій: «Спи і гарних снів!»

Не вибираю ліжко це чи трави –
не чую впертий звичне: « Ні! Ні! Ні…» 
Жадану закохати добра справа
і розчинитись всім єством у ній! 

Ні! Це не вирок, а здійснення мрії,
в цю мить бажання діляться навпіл,
душі в цю мить у хвилях ейфорії –
границі стерті між тремтячих тіл…

Старію я, а наче в житті знову
живу надіями і Господа молю:
«Дай, Боже, сили і мені, і слову
віддати щастя тій, кого люблю!»

  2021 р.

© Cынсела, 24.10.2021. Свидетельство о публикации: 10050-185416/241021

Комментарии (0)

Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...