Звикаємо
Гражданская лирика / Читателей: 79
Инфо

Це добре чи погано ? Хто те знає?             
Звикаємо до цін і до пітьми…                   
Щасливі ті, кого смерть обминає               
та чи щасливі є у дні війни? 

Звикаю. І не ранять вже образи
недолюдків і наших ворогів.
Ми, українці, як ніколи, разом –
один народ!  Народ, який прозрів!

У нас є мрія про життя у мирі
із усім світом так, як Бог звелів.
Ми по природі хлібодари щирі.
В нас не було ні ханів, ні царів.

Та хоче ворог близький, і далекий
зробити всіх рабами на віки.
Сади наші згорають не від спеки…
В боях вмирають воїни–батьки.

Наша земля від крові вбитих чорна.
Діти війни, ми знову у війні.
Сирени змовкнуть, зазвучать валторни!
Звикати буду вже до мирних днів.

  2023 р.

© Cынсела, 21/05/2023. Свидетельство о публикации: 10050-193758/210523

Комментарии (0)

Добавить комментарий

Подождите, комментарий добавляется...