Звикаємо
Гражданская лирика / Читателей: 79Инфо
Це добре чи погано ? Хто те знає?
Звикаємо до цін і до пітьми…
Щасливі ті, кого смерть обминає
та чи щасливі є у дні війни?
Звикаю. І не ранять вже образи
недолюдків і наших ворогів.
Ми, українці, як ніколи, разом –
один народ! Народ, який прозрів!
У нас є мрія про життя у мирі
із усім світом так, як Бог звелів.
Ми по природі хлібодари щирі.
В нас не було ні ханів, ні царів.
Та хоче ворог близький, і далекий
зробити всіх рабами на віки.
Сади наші згорають не від спеки…
В боях вмирають воїни–батьки.
Наша земля від крові вбитих чорна.
Діти війни, ми знову у війні.
Сирени змовкнуть, зазвучать валторни!
Звикати буду вже до мирних днів.
2023 р.
© Cынсела, 21/05/2023. Свидетельство о публикации: 10050-193758/210523
Комментарии (0)