Натхненна коханням

Читателей: 26

Инфо

Мов маля жовтороте, заглядаю у вічі твої,
Де квітучим бузком простягається лагідна синь.
Ти п’янким поцілунком мої спраглі вуста напоїв,
Зазирнувши у морок душі потаємних глибин.

Мов сполохана птаха, б’ється серце в полоні грудей.
Я в колиску долоней твоїх свою долю кладу.
Ти для мене найкращий із кількох міліардів людей.
Ти - той вогник яскравий, що світить мені крізь пітьму.

Мов барвистий метелик, знову лину до світла й тепла,
До обіймів твоїх, що так ніжно дарують любов.
Та хоч крильця у мене і тремтять як пелюстки троянд,
Я коханням натхненна все летітему знов і знов.