до Ширазу тільки крок

Гражданская лирика / Читателей: 22

Инфо

кохана, до Ширазу майже крок
один,
але чому так неспокійно?
нехай поштовий голуб ланцюжок
з обручкою несе на білих крилах.

любов моя, життя таке: комусь
скарби і слава, іншому - бархани.
коли  тебе і сина обійму
додому повернувшись з караваном.
усе з приїздом зміниться для нас.
та не Шираз, осінній Миколаїв,
розбуджений, похмурий, без прикрас,
при зустрічі світанком запалає.

знайду у сумці записи думок,
та граючись із сином біля хати -
ми голубів робити почнемо
щоб синю нескінченність розписати...