крок чи півкроку

Стихи о любви / Читателей: 23

Инфо

сонце між туч, як в могутніх долонях,
тільки крізь пальці проміння блищить.
ти намагалась штовхнути в безодню,
я сподівався, що не задощить.
скеля слизька, краплі поту на скронях.
крок, чи півкроку до гучного луну.
рік, чи півроку безглуздих питань.
ні за горами дощі і перуни,
а ні за хвилями біль покарань.
тільки корисність у цьому відсутня.
небо сховало проміння за хмари.
міряєш поглядом милі зусиль.
ти і раніше мене вже вбивала,
я оживав як трава від роси.
знову тремтиш, наче бачиш примару.

©Костян  09.06.2020г.

переклад:
солнце меж туч, как ладонями держит
небо. сквозь пальцы пробилось лучами.
ты попыталась толкнуть меня в бездну,
я понадеялся, скользкие камни
дождь не намочит. но пот неизбежен.
только полшага до громкого эха,
словно, полгода бездумных вопросов.
ни за горами дожди на рассвете,
и наказание болью несносной.
только, увы, это всё  бесполезно.
небо упрятало зори оскала.
взглядом потеряны мили стараний.
ты же и раньше меня убивала,
только, как травы с росой оживаю.
снова дрожишь, я как призрак нежданный.