Коли душа дозволяє?
Лирика / Читателей: 56
Инфо

Коли душа дозволяє?

Що ти, пісенько, воєш,
наче повзе воша?

У нізвідки прокинувшись,
але в себе заблукавши,
несвідоме усвідомивши,
пожує муха борошна.

Хтось буде туєю,
а комусь — похую.

Навіть діамант згодом трощиться,
а душа лише — ой лишенько! —
дозволяє споглядати свій внутрішній спокій.

Але ж до того часу,
поки діамант не трісне, —
у скількох же вирах
їй тільки не доведеться побувати!

© Топи Ли, 24.10.2025. Свидетельство о публикации: 10050-202930/241025

Комментарии (4)

Загрузка, подождите!
1
Ответить
Давно помітила такий феномен: у фольк стилізаціях мовна брутальність відчувається як форма ніжності. Це дивно. Як воші поряд з діамантами)
2
Ответить

Озерная Чайка :
Давно помітила такий феномен:

у фольк стилізаціях мовна

брутальність відчувається

як форма ніжності.Це дивно.

Як воші поряд з діамантами)

Когда душа позволяет?

 

Что ты песенка воешь -
словно вошь? Ты не скроешь,
что ползёшь ниоткуда -
заблудилась как муха -
в вечной зелени туя...

 

Бриллиантом крушится -
словно к смерти стремится,
в лихолетье душа -
весь покой свой круша.

В скольких омутах будешь?
Сколь людей взбаламутишь?

 

Феномен, явно — редкость!
Где брутальная нежность?
-«С бриллиантами — вши?»-
Разум напрочь крушит...

 

Последний раз редактировал Владимир Левлив 26.10.2025 21:27
3
Топи Ли26.10.2025 23:30
Ответить

Озерная Чайка, дякую і згоден. 

4
Ответить

Топи Ли.


26.10.2025г. 23ч.30м.

 

Озёрная Чайка, дякую і згоден.

 

==========

 

Владимир Левлив:

 

-«Озёрная Чайка, Топи Ли -
спасибо, я тоже — согласен -
разборочку, осуществили -
вопрос, не предельно — но ясен.»

 

Загрузка, подождите!
Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...