Що там у тебе?

Мистическая лирика / Читателей: 23

Инфо

Спочатку ти роками молишся їй —
тій сліпій суці Мельпомені,
благаєш її: даруй мені голос,
який почують люди,
даруй мені тінь,
в яку я зможу запрятати свої відчуття.
А потім набридає все те —
і ти відриваєш їй голову.

Вона — чорна, мов нафта,
і ззовні, і зсередини,
і замість крові — лише нафта густа.
Ти креслиш сірника —
і полум’я палає нескінченно.

— Та що ти таке верзеш?! —
кажуть мені люди. —
Що ж у тобі за нутро?
— Відірвіть мені голову —
і самі погляньте! —
ти їм відповідаєш.

Вони так і зроблять.
А там — чорним-чорно,
мов нафта.
Сірник — і знов вогонь,
який горить
і не гасне.

Після того —
люди стоять, розгублені, німі.
Підходять інші до них —
відгризають їм голови.
І там — та ж сама темрява,
нафтовий морок.
І спалахують вони,
немов смолоскипи.
Горять — і відмовляються гаснути.