Притулилась до Зими я сідої
українською рідною... / Философская лирика / Читателей: 22
Инфо

Притулилась до Зими я сідої-
Зачарована, дослухаю казку...
Не мале ж наче дитя! Отакої,
Вірю в диво і благаю : «Будь ласка,
Не морозь душі весняного співу!
До кохання так пасують всі квіти,
А птахам вже час покинути вирій
І додому в мій садок прилетіти.
Йди собі на відпочинок, казкарко!
Снігу сум нехай полине струмками!
Навесні, немов місточком, по хмарках
Почуття  прекрасні прийдуть за нами…»

© Мара Рута, 16.02.2022. Свидетельство о публикации: 10050-186900/160222

Комментарии (0)

Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...