Це - кохання!

українською рідною... / Стихи о любви / Читателей: 25

Инфо

Ось вчинки -
вночі оті зльоти у небо!
Ні, тебе зрозуміти не вмію,
але відчуваю
настрій кожної твоєї клітинки.
Це запалює, вабить і кличе!
Що є духу біжу по землі
за тобою . До тебе –
крізь пихаті ліси і пустелі,
лабіринти колючі,
прогризаю всі скелі – тунелі!
А ще по воді без зупинки
(то калюжі лише, море далі).
Я, мов шаленію, палаю –
скипає вода та клекоче.
Я так хочу!
Рішуче, сміливо збираю думки про мої почуття.
Розповім все тобі, але очі…
Ці твої очі!
Вони крадуть у мене
останню надію.
Усвідомлюю, що в безодні їх гину - це біль,
бо тонуть отак кораблі
у холодному мороку океанів.
«Ні !»- кричу, - «До життя
я не втратив жагу!»

Каяття - в твої очі дивлюсь,
мов в останнє.
Вони вже і зорями сяють.
Ясні!
Чи ж мені сміються грайливо,
Шепотять мрії ночі?
Відродити у серці бажання,
натхнення - то диво!
Ти злітаєш у небо
(для тебе це просто)
і вперше я поряд.
Все ще мовчу та тремчу.
Мій відібрано голос
блідою примарою в темряві.
Ніч!
Сніг облич тане, тоне.
То тайна - плекання!
Скажи, моя в чому провина?
Чом палаю і мерзну водночас?
А ти дійсно щаслива,
бо співаєш й танцюєш!
Твій спів - свіжа злива
і вітер ласкавий - твій танець!
Безмежна година:
лине мова гнучкого
тендітного тіла.
Наш політ –
то є відповідь,так?
Вмить я все  розумію:
«Так! Все так! Тільки ти
моє справжнє єдине кохання! »