Чорнобиль
Гражданская лирика / Читателей: 15Инфо
Чорнобиль... Покинуті будинки...
І не відкритий розважальний парк...
По вулиці лунають досі крики
Людей, що віддали життя «за так».
Чотири ранку... Ніжний квітень...
І раптом чути страшний вій...
Сирена... Вибух... Ніде дітись...
Летить у небо буревій.
Енергоблок горить, палає...
Клеймо: четвертий, зловісний...
А мирні люди сплять, не знають,
Що стався випадок страшний...
Не знають, що у небі бродить
Безжальна смерть, на сотні душ...
Не знають, що земля не вродить,
Й тікати треба відчайдуш.
Вже тридцять років там пустеля...
Лиш радіація кишить...
Та все ж надія не згасає,
Що парк відкриють в одну мить.
© Котёнок, 18/01/2018. Свидетельство о публикации: 10050-156838/180118
Комментарии (4)
Наслідки страшні. Але я вдячна, що ви так яскраво спромоглись це описати.
Очень красиво! Умница, старайся!!!
Виктория Кравцова, дякую за відгук Напевне, Чорнобиль -це те, що найбільше мене вражає та пробирає до мурашок...
Микитченко Роман, спасибо