Пісня про кохання

Стихи о любви / Читателей: 14

Инфо

В той час, коли між нами панувала тиша,
Й думки блукали десь у висоті,
Я запитала у зозулі нишком:
Закуй, чи лишилась любов мені?

Зозуля довго, дового ще мовчала,
Вдивлялась в очі у мої сумні.
І раптом голосно сопрано закувала:
Зустрінеш ти її не навесні.

Вона,змахнувши крилами, злетіла,
Піднявшись вгору, тільки загула,
А я стояла посеред стежини
Й не знала: літо зараз чи зима.

Завили вітри, сніг пухкий пустився,
На гілку поруч сів  малий снігур.
- Мій брате, ти один тут залишився,
Скажи, чи є любов між кучугур?

- Вона є скрізь, а тут - це не для тебе,
Біжи мерщій від сніжних сивих бурь,
Залиш лиш спогади собі приємні -
І зник із взору мій малий снігур.

Запахла липа, дуб старий розлігся,
А плечі легко обняла вона,
Така яскрава, серебриста,ніжна
Веселка,діва літа чарівна.

А ластівка літає поряд стрімко:
- Сестрице, милая, скажи:
Чи я любов свою зустріну влітку?
Чи не судилося мені?

- Ти не печальсь,дівчино люба,
Біжи до Осені скоріш,
Вона порадить,приголубить-
Русява зна від мене більш.

Злетіло листя, дощ полився,
І змокли коси молоді,
Аж бачу, ліс зазолотився,
І птах у вирій полетів.

- Журавлику, прошу,як брата,
Дай відповідь лише одну:
Коли любов мені чекати,
Примару як прогнать страшну?

- Дитя, це буде зовсім скоро,
Лише, прошу - не поспішай,
А поки, витирай ці сльози
Й зимовий ранок  зустрічай.