Війна

Читателей: 36

Инфо

Старенька мати у вікна все виглядає-
Від сина звісточку свого вона чекає.
Один лишився він, один у неї
Всіх інших вже Господь забрав до себе.

  Багато в неї їх було, багато-
  Щасливий батько був старий та стара мати,
  Але прийшла вона- війна проклята!...
  І діти всі пішли враз воювати.

Найстарший ліг відразу на кордоні-
Десь у окопі, десь у чистім полі.
Лишилася дружина й малі діти...
Загинули, коли фашист почав бомбити.

  Через півроку зі сльозами листоноша
  Дві похоронки принесла, коли пороша
  Вкривала землю, ніби мати сина,
  Коли малого на руках носила.

Донька: одна-єдина, серцю мила-
Сестричкою пішла, як не просила
Сльозами на колінах стара мати...
Убили, згвалтували чорні кати...

  Тепер тікають по селі ті німці
  І гонять люд наш у полон, як вівців.
  Горять поля, хати, яри- скрізь сморід...
  Старенька мати у дворі в калюжі крові.

Хатина-мазанка горить-палає,
Ніхто вже сина у дворі там не чекає.
Вона проплакала з учора і до ранку-
Прийшла останняя у двір цей похоронка.