Такі різні осені

Пейзажная лирика / Читателей: 11

Инфо

Коли в містечках клали в чай малину,
бо сильний кашель жити не давав,
ми босоногі зранку на долині,
ганяли ґалку*. З нами й Бровко грав,
бо для мохнатого осіння прохолода
і приморожена отава це – азарт.
А ми так грілися – гартована  порода,
солом’яні чуби. Далеко ще до парт…

Такі були обов’язки і Данько
в коров’ячих лепешках ноги грів
і лід ламав п’ятою в калабаньках,
мив ноги полином і не хворів.
Ми взимку з гірки босими з’їжджали:
три спуски і бігом в тепло.
А коли за́порі у пальці заповзали,
вода холодна лікувала зло.

Але не цим була багата осінь.
Як польовий*  не пантрував грушки,
їх смак медовий пам’ятаю досі.
Були й такі у байстрюків грішки.
А скільки радості давали нам горіхи!
Каштани кожен у кишені мав…
Смартфони витіснили на природі втіхи,
не бачив внук посріблених отав.

                    ґалка – м’яч.
                    польовий – колгоспний сторож
  2021 р.