Вхід у пекло

Гражданская лирика / Читателей: 18

Инфо

«Безмовно корчилися вкотре
            ПОРЯДНІСТЬ, ДОБРОТА, ПРАВА…»
                                    Олег ГЕРМАН

Всім хочеться писати про любов
і про її блаженства й насолоди…
А Сатана усе переборов –
сучасність викликає гнів і подив.

Яке кохання? Святість його де?
У носі кулко*… У смердючім барі
не він до неї, а сама іде
і тхне від неї гидко перегаром.

Шепоче: «Хочеш, борода, мене?
Візьми бухло і… бавимось до рання».
Було в ній все природнє і земне,
а нині – секонд хенд чи калабаня*.

Чия ти доня? Хто тебе повчав,
як маєш жити в чистоті і вірі?
Невже підвал? Чи янгол не кричав:
«Це не любов»! Дівчата, ви ж не звірі»?

Може й кричав. Цигарки і вино,
попса і опій зламували дужих
і нічний бар, як рідний дім давно…
Це ж – вхід у пекло! Там вмирають душі! 

                  кулко* – кільце, вставляють свині в рило,
                                  щоб не рила землю.
                  калабаня» – калюжа, ямка наповнена водою.
     
        2006 р.