Зупинка
Українські / Стихи о любви / Читателей: 28Инфо
Я вийду на зупинці. Прощавай.
Мій шлях закінчиться на цьому перехресті.
Повільно мою руку відпускай,
Бо ж так багато ще лишилось в серці.
Ще так багато слів, думок, бажань,
Вони мої - я іх візьму з собою.
Тобі ж лишаю сонце та розмай,
Та кілька слів, не сказаних тобою.
© Mongolka, 24/10/2016. Свидетельство о публикации: 10050-139390/241016
Комментарии (3)
Є загадкове щось в вірші цьому,
Та недовисказане якесь і бажанне...
Читав його- і віри в нім не йму:
Чи то презирство… а чи то кохання?
Ивашина Виталий,
Шановний, то життя. То невзаємність,
Що робить боляче, але не родить зла.
Бо попри все, я залишаюсь завжди чемна,
Хоча коханою я так і не була.