Ніч
Душа / Пейзажная лирика / Читателей: 34Инфо
Ніч встиля на небо зорі,
Крадучи журбу.
Сипить з пелини поволі
Роси у траву.
Босоніж ступа водою-
Затиха лиман.
Білой ковдрою поволі
Стелиться туман.
Журавель понурив носа
З цебром в джерело.
Переплетині,мов коси,
Трави над Дніпром.
Лебідь обійняв лебідку-
Все відпочива.
Лиш цвіркун, узявши скрипку,
Пісню заспіва.
© Микитченко Роман, 07.04.2016. Свидетельство о публикации: 10050-131000/070416
Комментарии (25)
Спасибо Вам, Нина!!!
Спасибо, Роман! Порадовали! Удачи Вам!
Рад визиту,НикаХХ! И Вам огромное спасибо и удачи!!!