Втікачка

Вірші рідною мовою / Стихи о любви / Читателей: 7

Инфо

І,  все  -  таки,  не  руш  мене,  не  руш! 
Така  вже  є,  ну,  що    поробиш,  -    вперта.
Так  хочеться  сховатися  під  душ,
Щоб  всі  обійми  з  тіла  свого  стерти. 

В  конвертик  загорну  тобі  «Прощай» 
Лише  б  у  вічі  криком  промовчати: 
Не  руш  мене!  Не  треба,  не  спиняй,
Неправда,  що  буває  щось  з  початку. 

Лиш  непритомним  спогадом  спинюсь. 
В  двобій  з  думками  кинусь  навкулачки.
Не  янгол,  ні,  такою  лиш  здаюсь. 
Не  руш  мене!  Я  вже  давно  втікачка.