LikaL, Это ещё не пердел, хоть Вы и не давали права " на подобные изливания"...

Позыв Гасконский.
Кантон уэльсский.
Профан вселенский.
Слагатель — Пенский...

В.А. Симоненко. Ти знаєш, що ти людина.


Ти знаєш, що ти людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

16.XI.1962

Симоненко В. А. У твоєму імені живу. — К.: Веселка, 1994



Перевод мой


Ты знаєшь, что ты  не глина?
Ти знаешь про это -нет?
Улыбка твоя — едина,
Мука твоя — едина,
Единый в глазх-ответ.

Больше тебя не будет.
Завтра на всей земле
Другие родятся люди,
Будут влюбляться люди —
Добрые, злые не те.

Сегодня с тобой мир дружный —
Озера, леса, поля.
И жить без оглядки нужно,
Любить без оглядки нужно —
Смотри не проспи земляк!

Ведь ты человек — не глина,
І хочешь того иль нет —
Улыбка твоя — едина,
Мука твоя — едина,
Глазам равнодушья — нет

Такая истинная связь
Ведь только в письмах it ´sбывает.

Бокал кришталевий із зиском,
Що містить палкі почуття.
Запалює очі тим блиском,
Де сила вогню до життя.

Де дивлячись в очі невинні,
Проходить чаклун сміючись.
Там мовить його голос дивний:
«До ранку пітьма зупинись…»

А вранці тремтять на папері ,
Вірші-почуття моя люба.
Та ранішне щастя скрізь двері,
Манірить межу віршолюба…
 
Украинская основа Вашего опуса очень слабая.

Знаешь, а ты мне тоже...
Снилась,
И вновь виденье...

В тёплой цветной одежде
С праздничным настроеньем.

Голос твой помню
Точно,
Хрипло… о чём-то важном.

Память уже забыла.
Сердце,
Стучит-не важно.... 

Если нас у неба только двое,
В жизни королева и король,
Всё, что есть решают только стоя.
Чего нет, за них решит любовь...