Два кладовища – кладбища
О Жизни! / Стихи на других языках / Читателей: 23Инфо
Два кладовища – кладбища
Над «Пискарёвкой» - Петербургские дожди,
І над «Личаковкою» - Львівськиї тумани,
Не верь всему, что говорят вожди:
Вони лукавлять –, наче дітям мами…
Плачь, небо Балтики –
разлившейся Невой,
З Карпатських гір –
Дністер у половодді,
Сознайся, Питер,
кто спит под тобой;
І хто в квадратиках
Личаківських «угодій»?
Порядок Питера –
«квадратно-гнездовой»:
Спят люди тут, удушены блокадой,
Стою зимой с раскрытой головой,
И лишних слов, пожалуйста, - не надо!..
І на «Личаківці» радянськії бійці
Також поховані – хоча б з НКВСу, -
І матері були в них, як у всіх,
І не вони послали їх до лісу…
Я пам’ятаю власний переляк, -
Неначе я в бандерівців на мушці, -
Неначе кляп всередині закляк:
«56-й»,
і я –
у горній дужці…
Оденьте капелюхи, кто простыл,
Если по-русски, кажется, - ушанки,
Простить непросто – я там был,
Но по-другому выжить нету шансов!
Комментарии (6)
Не всё поняла, Александр, но зацепило, очень трогательно, вызывает слёзы и сострадание! +++ и в избранное!
Екимова Валентина Григорьевна, дорогая, — уверен, глдавное — Ві поняли верно!
СПАСИ-Бо!
Больно читать. Спасибо за мудрые слова, хоть и не просто к этому прийти.
Илла Ли, спасибо Вам за то, что Вы такая!
П.С.: а ведь есть и другого сорта люди (см. "-")
Надеюсь, все потихоньку поймут...
Илла Ли, дай Боже!