Він був єдиний з ким я хоч у прірву
Гражданская лирика / Читателей: 8Инфо
Він був єдиний з ким я хоч у прірву...
Він справніжній воїн. З тих: “Ніхто крім нас...“
Сказав: “ Пробач. Не плач, якщо загину.
Таке життя. Або настав мій час“
І потяг рушив. Серце обірвалось.
І я молилась дивлячись у слід...
Ти повертайся. Склалось так, як склалось...
Скорботою окинуло мій світ.
Один дзвінок, о Господи, дай сили!
А далі темрява... Його тепер нема...
Він повернувся. В чорній домовині.
А я тепер залишилась сама...
Війна це жах. Вона ламає долі.
Там гинуть кращі з кращіх. Лише
біль...
І відчай залишається удовам...
“Вернись, молю...“- лунає звідусіль...
Країна рідна, скільки в тобі сили?
Щоб подолати наших ворогів.
Героям Слава! Слава Україні!
Країні вільних духом козаків!
© Анна Константиновна, 10.07.2015. Свидетельство о публикации: 10050-116302/100715
Комментарии (4)
И сколько детей он успел убить?
Акентьев Александр Иванович, а Вы считаете убивают только украинские военные? А «ополченцы» — святые, стреляют из водных пистолетов?
Анна Константиновна, ополченцы защищают свою землю, свой дом от ворвавшегося врага, злобного и уродливого, не гнушающегося убивать мирных жителей, женщин и детей. Даже сейчас, во время «перемирия» погибло 65 детей. Вчера женщина, у которой покупаю картошку, рассказала: ее родственница решила съездить в Станицу. Там нацики ее и убили. А после несколько дней не разрешали труп забирать.
Акентьев Александр Иванович, здесь не место разводить спор по поводу кто там кого убивает!!! У Вас своё мнение, у меня своё! Знакомая рассказала, что убили нацики! А с чего Вы и она решили, что не русские наёмники, которые выпускают грады и стреляют миномётами со стороны России!!! У меня в станице Луганской любимый воюет и я верю ему!!!