Не покидай мене
Гражданская лирика / Читателей: 3Инфо
Не покидай мене, любове –
без тебе я, мов клен без листя.
Ми пережили дні сурові
і до могили були близькі,
та не пора душі додому –
не всі ще зради подолали.
Донецькі діти не від грому,
від мін ховаються в підвалі…
Хто захистить їх від неволі,
якщо в нас зачерствіють душі?
Прокляття кам’яніє в горлі:
«Чому я в пеклі жити мушу?!»
Ще бережу від помсти й гніву,
як спадок, у ділах і в слові
не злобу, що веде у прірву,
а злиток віри і любові.
Неандертальці, досить крові –
землиця зачекалась жита!
Не покидай мене, любове,
бо без любові як нам жити?
2018 р.
© Cынсела, 18/11/2018. Свидетельство о публикации: 10050-166150/181118
Комментарии (3)
Діти Донбасу не від грому*- наголос акцентується не там де треба.
Радше може так:
Донецькі діти не від грому*
без тебе я, як клен без листя.* - не дуже файне подвоєння *яяк*
без тебе я, мов клен без листя.*
А, загалом, сподобалося.
Покинути любов не зможе -
Вона в очах, вона в словах,
Любовь на нашу неньку схожа -
Живе в піснях, в дитячих снах.
Не вбє її ВСЕ зло вороже
Тому, що є любов в серцях!
Kollega, Шановний Друже, прости мене свиню за те, що тільки сьогодні прочитав підказку і спромігся подякувати. Насправді, точні зауваження і я тут же вношу поправки. Я сам завжди стараюсь підказувати авторам, а ось своїх огріхів не замічаю. Був у мене справжній колеґа і «особистий редактор» журналіст, і поет Ярослав БЕНЗА. Вів програму на місцевому (Тернопіль) радіо «Медобори». Його «слабістю» скористалися напівграмотні піарщиці і… недожив Славко (земля Йому пухом) 10 діб до пенсії (цероз печінки). Таких цінителів Поезії нині мало і їх до сказу ненавидять ті, хто в школі по українській мові і літературі мали «3» з мінусом. Якщо можна, переглянь мої вірші і я у новій збірці обовязково вкажу імя редактора. Поміняю 1000 похвал на одне таке точне зауваження. Щиро вдячний.