усміхніться

Юмор и пародии / Читателей: 2

Инфо

Жертва збоченців

Розпалила дама хлопа,
в центрі міста Лева.
“Кавалер“ ще не второпав,
хто ця “королева“?
Вогонь кучері! А груди!
Талія осинна!
А які бажання будить
усмішка безвинна!

Жде його розчарування,
бо він ще не знає:
ця “красуня“ вдома - Ваня,
а у барі - Рая.

Вночі не видно

“Чула м, - каже Віра Ганьці,-
живеш, як графиня?
Мабуть, щедрі там коханці?
Це важливе нині!“.

“В США я добре “заробляю“,
лиш признатись стидно:
за коханця негра маю.
Та ... вночі не видно“.

Звір по імені Дайдай

Лякали Петю: “Ось прийде Бабай
і забере непослуха в торбину!“
Петрусь замовк. А вже через хвилину
так відповів, як знаюча людина:
“Бабай - фігня! А прокурор Дайдай -
то найстрашніша на землі тварина!“

Пеньки не потрібні

Щодень “пиляє“ баба діда,
тріщить, як сорока:
“Я таки від тебе пІду,
старий лежибоко!
Ти чого приріс до плоту,
димиш, як гуральня?
Ґазди в Польщі на роботі
і у них всьо файно.
Ти той пліт уже розгойдав!“
Каже дід: “Заткнися!
Їдь сама - там в ціні хвойди,
а не пеньки лисі!“

До і після

Чемненька, ніжна, ніби кошеня.
Якби ще крила - справжнє янголятко!
А, після шлюбу - відьмисько щодня!
Мабуть, вродитись мала чортенятком.

Нова байка про ворону і сир

Відпорпала ворона грудку сиру,
а податківець зовсім не вмовляв,
той сир із дзьобу за секунду вирвав -
кажуть, законне на те право мав.

Не хоче знову чорна сир шукати.
Кипить під пір’ям найчорніша лють -
вже, як колись, не просять заспівати,
приходять нагло, як своє беруть.

Останній “жарт“

“Не даш на пляшку, - пригрозив Іван,-
зроблю вдовою, на ремні повисну!“
Все приготовив, виліз на диван -
попробував чи дуже петля тисне?
У цю хвилину затріщав дзвінок,
Іван зіскочив... Мучився недовго.
...Назустріч чортові зробіть маленький крок,
він тут же прибіжить на допомогу.

Вагома причина

Каже матінка: “Матею:
оженився б, сину“.
“Оженився б,- син на теє,-
та як вас покину?“

Залізна логіка

“Дурні хлопи! - резюмував Степан
за кухлем пива у смердючім барі,-
Я тільки зараз над панами пан!
Захочу нині, “зніму тьолок“ пару!
А самогонки я давно не п’ю -
життя прекране! Скільки хочу, сплю.
І жінці в Римі добре, Слава Богу!
Чому так ганять владу? Я люблю
і Президента, і його команду.
А те, що сам уже п’ять років сплю,
то мав би гріх, сказавши, що то правда.
Та і моя давно з сеньйором спить...
Колись за зраду поламав би ребра!
Не бачать очі, серце не болить!
Доляри шле? Якого дідька треба?!“