Кохання спить
Лирика / Читателей: 15Инфо
Завірюха мете, замітає стежини.
Я стою на розпутті й не бачу шляху.
Моє серце покраяли гострі крижини,
А кохання моє спить, зарившись в снігу.
Сині тіні тремтять в далині, мов примари,
Сніжним килимом вкритий увесь білий світ.
Із-під снігу ледь-ледь підіймається пара...
То кохання моє. Не чіпай - воно спить.
Все навкруг побілила холодна білявка,
Поховались птахи - не співають пісні.
А мороз візерунки малює серпанком...
Спить кохання моє. Не буди до весни.
http://ctux.do.am - Мои стихи
© Digital Dreamer, 26.01.2012. Свидетельство о публикации: 10050-32775/260112
Комментарии (3)
Гарно… З душею...
Дякую вам за красивий вірш!
Отлично!