персоніфікація заблукалого стада кіз
Стихи о любви / Читателей: 24
Инфо

персоніфікація заблукалого стада кіз
небо змінило свій колір на темно-блакитний
я покличу тебе додому
милуватися заходом сонця

крапку поставили на горизонті
ніжно-рожевий джемпер валяється у кутку
ти забудеш про моє запрошення
і заходом сонця милуватимуся я сама

горизонт здався мені занадто сонячним
викину паперову обгортку від шоколадки
на фользі напишу тобі привітання
і залишу на сходах вічності

© Поля, 14.02.2012. Свидетельство о публикации: 10050-33909/140212
Метки: Потерянная любовь, Расставание, Безответная любовь

Комментарии (5)

Загрузка, подождите!
1
14.02.2012 19:30
Ответить

а кози тут до чого?))

2
Поля14.02.2012 19:33
Ответить

кози… незнаю… мабуть, саме в той момент часу кохання асоціювалося з цими милими тваринками)))

3
14.02.2012 20:20
Ответить

гаразд, а персоніфікація до чого?

фраза цікава, але! ніякого зв*язку с віршем я не побачила, немов ви хотіли привернути увагу до вірша і тому дали йому таку назву.  вибачте. 

Последний раз редактировал 14.02.2012 20:21
4
Ответить

несколько смущает сюжет

зачет не экзамен потому как в Африке блохи не дать ни взять прекрасный вечер — вижу вы смеялись редакция минуса   (а че? есси перевести и строчек наделать — вполне себе будет комент подходящий)


Последний раз редактировал Озерная Чайка 15.02.2012 00:53
5
Ulinnochka15.02.2012 03:56
Ответить
По сути, чисто по правде — ведь стих о любви? И если отбросить логику — мысли глупы? Но, все ж, разобравшись в чувстах — они поумнели И собственной жизни — не стадной, они захотели.Может, я слишком наивна, И глупость — мне мать, Но, мыслям моим надо мною легко совладать.
Последний раз редактировал Ulinnochka 15.02.2012 03:58
Загрузка, подождите!
Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...