....

Кохати і знати не любить її
Мое одиночество / Стихи о любви / Читателей: 12
Инфо

Мовчать і дивиться пустими очима,
Топити постійно свій біль у вині...
Вже ж випала доля у неї така от,
Кохати і знати... не любить її! 

Забути б його, із душі би прогнати...
Та невідана сила ще тримає усе.
Вже життя - це лиш відчай...
Безкінечно її він супроводжує вже.

Знову зустріч чеканна настала,
Вона лиш страждання за собою несе...
Щоб не здогадався ніхто поряд з ним безтурботна...
Та знає, що потім це лиш біль принесе...

Вона знову себе не розуміє:
“Нащо дружити з тим, кого люблю?“
Та усвідомлює правду звичайну:
“Не зможу без нього я довго, помру“

Отак і страждає, не зна що робити...
Все плаче безсило, кричить уві сні...
Знову топить свій біль у п’янком алкоголю
І бреше усім,що не любить, що друг він лиш їй.

© Нина Чернюк, 30/07/2011. Свидетельство о публикации: 10050-21972/300711
Метки: Безответная любовь, Страдания, Одиночество

Комментарии (0)

Добавить комментарий

Подождите, комментарий добавляется...