Кохати і знати не любить її
Мое одиночество / Стихи о любви / Читателей: 12Инфо
Мовчать і дивиться пустими очима,
Топити постійно свій біль у вині...
Вже ж випала доля у неї така от,
Кохати і знати... не любить її!
Забути б його, із душі би прогнати...
Та невідана сила ще тримає усе.
Вже життя - це лиш відчай...
Безкінечно її він супроводжує вже.
Знову зустріч чеканна настала,
Вона лиш страждання за собою несе...
Щоб не здогадався ніхто поряд з ним безтурботна...
Та знає, що потім це лиш біль принесе...
Вона знову себе не розуміє:
“Нащо дружити з тим, кого люблю?“
Та усвідомлює правду звичайну:
“Не зможу без нього я довго, помру“
Отак і страждає, не зна що робити...
Все плаче безсило, кричить уві сні...
Знову топить свій біль у п’янком алкоголю
І бреше усім,що не любить, що друг він лиш їй.
Комментарии (0)