поетовi

Гражданская лирика / Читателей: 5

Инфо

Метафорично. І нехай!
Я не віддам вогню бажання.
Більш не існуєш – відлітай
Туди, де стерлися зізнання.

Не озиратимусь в часи,
Які не можу пригадати.
Мене в останнє попроси
Віршем життю відповідати.

Я пам’ятатиму ту мить,
Коли ти вперше посміхнувся. –
На завжди хочу залишить
Той міст, де ти не озирнувся

Та не здавайся! Бо в душі
Завжди є край, де квітнуть зорі.
Я не віддам твої вірші
На спалах вогняної долі!

2008